Вибори до ОТГ як старт політичної децентралізації

Найбільшою несподіванкою виборів до ОТГ 29 жовтня став програш низки парламентських партій. Натомість серед лідерів з’явилися політичні сили, чиєї реклами не було на великих екранах, але вони спілкувалися з людьми в регіонах віч-на-віч про їхні проблеми – дороги, школи й лікарні. Поки що офіційних результатів немає – ЦВК рахує. Але уже сьогодні експерти вказують на те, що децентралізація змінює політичну мапу України. Політика з Києва йде на місця, де набирають ваги нові лідери. Вибори до ОТГ стали тестом на життєздатність багатьох політичних сил – і виявилося, що більшість партій є просто фейками без реальних партійних структур. Як це вплине на майбутнє політичної системи України?

В хід ідуть брудні прийоми

Вибори до ОТГ 29 жовтня стали наймасовішими за останні роки. Вони проходили у 201 об’єднаній територіальній громаді, охопивши всі області і 1,3 млн виборців. Це 25 міст, більш ніж 60 селищ та 115 сіл. Загалом обирали більш ніж 4,5 тисяч депутатів. Фактично від результатів виборів 29 жовтня залежить майбутнє української децентралізації. Тому як мінімум дивно, що влада певним чином не анонсувала ці вибори. Це відобразилось і на явці виборців. За підрахунками більшості громадських організацій-спостерігачів, вона не дотягла до 50%. Разом з тим, експерти запевняють, що цей показник цілком відповідає «європейському стандарту».

«Наші громадяни не втратили віри у те, що на виборах можна формувати владу і таким чином впливати на якість свого життя. Для муніципальних виборів це цілком нормальна явка, враховуючи всі ті обставини, які мали місце в Україні, починаючи від погоди і закінчуючи ексцесами на виборчих дільницях», – заявив експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика», політолог Костянтин Матвієнко.

Вочевидь, вибори 29 жовтня стали і найбруднішими. Зафіксовані численні порушення – друк бракованих або неточних бюлетенів, висування кандидатів-«клонів», застосування адмінресурсу, підкупу виборців, перешкоджання роботі незалежних спостерігачів.

«Зокрема, у Дніпропетровській області в селі Майське Зайцівської об’єднаної громади відбувся збройний напад на виборчу дільницю. Було побито вікна дільниці, поранено двох поліцейських. Поліція оголосила план «Перехоплення», 24 особи на 7 автомобілях, в багажниках яких було знайдено значну кількість зброї, затримані. Це безпрецедентна подія, такий збройний напад відбувся вперше», – розповіла координаторка виборчих та парламентських програм Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Тим не менш, імовірно, вибори будуть визнані такими, що відбулися, бо офіційна позиція влади: «Так, порушення були, але суттєво на результат на вплинули».

Закономірності й несподіванки

Вже можна говорити про п’ятірку переможців, за попередніми результатами: «Батьківщина», БПП «Солідарність», Аграрна партія, УКРОП і «Наш Край». Директор Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим Карасьов пояснив секрети успіху різних партій.

«Батьківщина» традиційно тримається в лідерах завдяки оргресурсу партійних осередків на місцях. БПП спирався на адміністративні важелі впливу. Так, «адмінресурс працює». Несподіванкою стали добрі результати Аграрної партії, яка не світилася на центральних каналах, не піарила лідерів. Але результат говорить сам за себе. Робота «в полі», «на землі», «на місцях» плюс реформи в аграрному секторі, які чутливі для багатьох українців, принесли результат. УКРОП також став несподіваним призером. Поки що немає повної картини, але відомо, що ця партія робить ставку на роботу в кількох опорних регіонах», – прокоментував Вадим Карасьов.

Цілком очевидно, що вибори 29 жовтня проявили інституційну спроможність партій, — вважає голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», політолог Сергій Таран.

«Перемогу на цих виборах здобули ті політичні сили, які мають відповідну інституційну спроможність. У них є розгалужена мережа, впізнаваність на центральному та місцевому рівнях, відповідні фінансові та організаційні ресурси», — переконаний Сергій Таран.

Якщо результати партій «Батьківщини» та БПП «Солідарність» для більшості були очевидними, то відкриттям політичного сезону експерти схильні називати Аграрну партію.

«Аграрна партія, якої немає в медіа, посіла третє місце, а політики, які не сходять з екрану, – десяте. Питання – що тоді є реальна політика? Виступ та полум’яний спіч чи те, що політик реально зробив у селі чи містечку? Аграрії вже мають претензію і на парламент, і на подальше зростання», – наголосив директор аналітичного центру «Політика», політолог Микола Давидюк.

Сьогодні зростають перспективи партій, що розбудовуються знизу до верху, – впевнена і політичний експерт Олеся Яхно.

«Апріорі цікавий номер три виборів (від ред. — Аграрна партія). В тому сенсі, що багато в чому це перспективна електоральна ніша, яка дозволяє балансувати між владою і опозицією, претендуючи на роль альтернативи. Подвійно цікавий такий результат партії, з урахуванням того, що вона не представлена в парламенті, і загалом орієнтована на роботу від низу до верху», — зазначила Олеся Яхно.

«Можна ствердно сказати, що, потіснивши деякі парламентські партії на місцевих виборах, Аграрна партія потіснить їх і на найближчих парламентських виборах, адже якісна партійна мережа ще нікому не зіпсувала результату», – прогнозує й політолог Володимир Цибулько.

З ним згоден і політичний експерт Олексій Голобуцький.

«Третє місце для Аграрної партії – це такий «дзвіночок» іншим політсилам про те, що місцеві вибори повинні мати трохи інший акцент у риториці. Політики мають стати більш близькими для людей. І це дуже добре як для самих виборців, так і для політтехнологів, тому що принаймні комунікація між виборчими політсилами стає елементом якоїсь інтелектуальної роботи, а не просто грошей», – зазначив Олексій Голобуцький.

Партії одного актора

Інше питання – чому низка парламентських партій не показала гідних результатів? І чи означає це, що рівень їх реальної підтримки падає? За словами політолога Ігоря Рейтеровича, така тенденція має кілька причин.

«По-перше, рівень довіри до парламентських партій нині падає. До того ж, багато політичних сил або взагалі не працювали на рівні ОТГ, або почали активну діяльність там лише напередодні виборів. Люди це прекрасно бачать і роблять для себе певні висновки. По-третє, у багатьох парламентських партій немає розуміння, що перемога на парламентських виборах і потрапляння до Верховної Ради – це не та максимальна мета, на яку треба орієнтуватися. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то там громадяни більше уваги приділяють саме місцевим виборам. Адже ті проблеми, які хвилюють людей в першу чергу, вирішуються не у високих владних кабінетах, а саме на місцях», – прокоментував Ігор Рейтерович.

Це нормальна європейська практика, коли на місцевих виборах проходять саме непарламентські партії, — вважає економічний експерт Адріан Фітьо.

«Такі партії більше розуміють потреби громадян, вони ближчі до народу. Для них це гарний стартовий майданчик для подальших перегонів уже на найвищому рівні», – каже Адріан Фітьо.

Як пояснив директор Центру інформаційних проблем територій НАН України, політолог Петро Жук, на місцевих виборах 29 жовтня голосували за людей, а не за партійні бренди. Тоді як на парламентських виборах увага здебільшого прикута до лідерів партій.

«У різних партіях різне співвідношення між авторитетом загальнонаціональних і територіальних лідерів. Зараз велика перспектива саме у тих партій, де є авторитет саме регіональних лідерів», – говорить Петро Жук.

«Те, що багато парламентських політсил не показали на виборах 29 жовтня гарних результатів, є свідченням того, що ці партії – технологічні проекти. От, наприклад, приберіть Олега Ляшка… і нема Радикальної партії. Саме тому це Радикальна партія Ляшка, це театр одного актора», – додає політичний експерт Андрій Золотарьов.

Претенденти на парламентський олімп

Є різні точки зору експертів щодо того, як результати виборів 29 жовтня проектуються на майбутні парламентські вибори. Однак вибори до ОТГ принаймні показують можливі напрямки конфігурації партійних сил, — вважають аналітики.

«Є дві партії-лідери: «Батьківщина» та БПП, так би мовити ресурсно і електорально забезпечені гравці. Але водночас активно наступають нові сили – Аграрна партія, УКРОП, «Наш край». Причому це сили низового рівня, які працюють «в полі» та віч-на-віч із людьми. Це добрий запобіжник від популістів та їх фоловерів», – пояснює політолог Вадим Карасьов.

На думку Петра Жука, політична карта України починає зазнавати змін. На передній план виходитимуть ідеологічні партії з чіткою програмою дій, близькою людям.

«Старі» парламентські політсили зроблять переорієнтацію, ребрендинг. А серед нових партій викристалізуються ідеологічні партії, які мають стратегію, які чітко покажуть, якою вони бачать Україну і що дадуть людям», – прогнозує політолог.

Результати місцевих виборів недвозначно вказують на те, що країна стала на шлях децентралізації політичної. Електоральні вподобання на місцях починають змінюватися, старі «авторитети», підкріплені олігархічними ресурсами, поступово відходять у минуле. І це вже складно зупинити використанням адмінресурсу чи спробами підкупу виборців. Адже електорат вчиться розрізняти партії, що не мають реальних структур і присутні лише «в телевізорі».

«Аналізуючи європейський досвід, можна стверджувати, що підтримка великих «старих» партій помітно зменшується. Через свої «габарити» такі партії рано чи пізно піддаються дії залізного закону олігархії, сформульованого ще на початку ХХ століття. Керівна ланка таких політсил постійно намагається відсторонити рядових членів від процесу прийняття рішень. Зрозуміло, громадяни починають шукати нові форми самореалізації. У майбутньому на серйозну підтримку зможуть розраховувати партії, які запропонують виборцям чітку, реальну програму дій на 5-10 і більше років», – підсумував політолог Ігор Рейтерович.

На 24 грудня цього року ЦВК призначила вибори ще у 51 громаді. Отже, станом на кінець року кількість новостворених ОТГ, у яких пройдуть перші вибори депутатів та голів, становитиме 665. Увага до політичних процесів у громадах буде дедалі гострішою – адже цілком можливо, що саме на місцях зараз закладається основа нової політичної системи України, при якій фейкові партії, створені під одного лідера чи топ-чиновника, будуть остаточно дискваліфіковані виборцем.

Пряма мова: переможці про вибори до ОТГ

Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко:

«За кількістю обраних депутатів «Батьківщина» здобула перемогу в 15 областях України. Цей результат здобутий на тлі масштабних фальсифікацій, на чолі яких стояв президент України, на тлі масштабного підкупу, який відбувався по всій країні, на фоні тиску за допомогою силових структур та на тлі використання адмінресурсу».

Керівник Секретаріату партії БПП «Солідарність», народний депутат України Максим Саврасов:

«Перемога кандидатів від Партії БПП «Солідарність» по всій Україні вкотре продемонструвала підтримку реформи децентралізації, яку ініціював президент Порошенко. Адже саме під цими гаслами йшли наші кандидати».

Голова Аграрної партії Віталій Скоцик:

«Наша перемога в ОТГ є очевидною заявкою на перемогу у парламентських виборах, про що в один голос говорять експерти. Громади, підтримуючи нас, руйнують олігархічну систему, обирають незаплямованих і незалежних місцевих лідерів. Вірю, що цей рух за очищення політики, в авангарді якого ми йдемо, стане головним переможним трендом і для всієї країни».

×