Ввечері у дворах на нашому кварталі печальні агітатори у синіх жилетках неіснуючій партії регіонів роздавали кульочки «за бойка». Кульочки ніхто не брав, люди на ходу відверталися від синіх жилеток, робили вигляд, що агітаторів не існує. Нуль, пусто, зеро.

Мені протягнули кульочок троє по черзі — одному я відповіла, що не вірю регіоналам, від двох інших просто відвернулася.

А потім мене догнала маленька дівчинка — рочків шість — та сказала: «Там тьотя печеньки роздає, хочете? Тьотя у синій жилетці. А ще вона сказала, що принесе подарунки для всіх, идьомте со мною?»

Можна було не відповідати — дівчинка побігла далі ще комусь розказати про печеньки та подарунки.

А потім у сутінках між двома старими хрущовками жіночки жалілися тим синім жилеткам, що лампочки вкручують самі. Замість агітаційного натовпу на старенькому дитячому майданчику зібралися три або чотири жінки. Обговорювали лампочки.

Алена Балаба