А мені здається, що рівень відчайдушності вимірюється Найємами. Бо Зеленський — $ як долар. Зеленський якраз знає що таке ціна і вартість.

І чого вартий успіх. А Найєм це як біток (ну ну ну, не нервуйтеся криптуни! Bitcoin!). «В який човен тепер стрибать? Де ми ще не нагадили, кому в душу не насрали?

Де шведська амбасада? Може, зателефонують з американської? А де годують смачно?». Якщо серйозно, то в мене величезне питання чому ці організми розмірковують про те, в якій країні мені і вам жити.

Я притомно пам’ятаю себе і у 1990 і далі. Що я дав / поклав за незалежність своєї країни. Країни своїх мрій. А оці пасажири, які назвали себе «єврооптимісти» і тут же колективно обісралися, це хто, вибачте? Вони лідери думок? Ні.

Тимчасовий хайп на рівному місці. Або нехай ці персонажі розкажуть про свої здобутки в країні, яка називається Україна. Що ми можемо помацати руками, окрім вашого язика?

Роман Скрипін