Портніков попередив про проросійський реванш

В Україні може відбутися реванш проросійських, антиреформаторських сил. Про це сказав журналіст Віталій Портніков в інтерв’ю «Апостроф».

Пропонуємо найцікавіші цитати.

Про панацею проти корупції

«Антикорупційні органи мають скомпрометувати один одного настільки, щоб у людей не виникало більше думок, що це якась панацея. Ми весь час шукаємо якогось месію, якогось політика-панацею або якусь структуру-панацею. Ні, панацея – це життя за жорсткими правилами».

Про Саакашвілі

«У колишнього президента Грузії, як мені здається, має бути політичне майбутнє у Грузії. І на цьому крапка… Боротися за вплив, владу і народ треба у власній країні. Не можна змінювати країни як панчохи».

Про реформи

«Влада має не оглядатися на суспільство в часи реформування. Вона має ухвалювати непопулярні рішення, ігнорувати погляди суспільства на зміни. Я завжди наводжу цитату єпископа Абеля Музореви, який програв Роберту Мугабе в Зімбабве. Коли Музореві сказали, що більшість людей його не підтримують, він сказав, що не може довіряти думці людей, які не здатні навіть прочитати ранкову газету. Ці люди не обрали Абеля Музореву керівником Зімбабве, вони обрали Мугабе і живуть у бідності, авторитаризмі і безвиході. Вони обклеюють свої стіни грошовими купюрами в Зімбабве, тому що це дешевше, ніж купити собі якісь шпалери».

Про проблеми влади

«Влада не консолідована після Майдану. Це величезна проблема, що одні політики готові бути відповідальними за майбутнє країни, а інші думають про вибори. Не час думати про вибори, коли країна потребує змін, коли весь пострадянський ресурс знищений. Не час думати про те, чи подобаєшся ти виборцю, чи ні. Хай виборець вибере інших за якийсь час. Час думати тільки про серйозні зміни».

Про загрозу проросійських антиреформаторів

«Після позачергових виборів до парламенту утворилося неймовірне вікно можливостей, тому що більшість в парламенті отримали так звані партії Майдану: «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», який був створений на засадах «Удару» і «Солідарності», «Батьківщина», Радикальна партія, «Самопоміч». Після відновлення територіальної цілісності України це вікно закриється на довгі десятиріччя, тому що більшість в парламенті можуть складати проросійські антиреформаторські сили. Це абсолютна реальність.

Якщо ви не вірите в цю реальність, то подивіться на Грузію. Там було вікно можливості для реформ і змін. А потім зовсім інакше все стало».

Про зрадників

«Не може бути ніяких конфліктів в часи війни і реформ. Може бути тільки національна єдність. Я не включаю в цю національну єдність людей, які свідомо працюють на Москву. Звичайно, у них свої інтереси. Вони збираються повертатися до влади, вони створюють собі можливості, у них є ці можливості. Але якщо ми думаємо про Україну, яку нам хочеться бачити, то кожна людина, яка не бере участі у змінах, яка не бере на себе відповідальності, яка хоче бути не в уряді, а в опозиції – зрадник України, свідомий зрадник. Ніякі думки про рейтинги і перемогу на президентських виборах не виправдовують цієї зради українського народу»

Про тих, хто хоче колоніального гніту Росії

«Звичайно, опозиційні групи та інші групи готові до повернення Україні її колоніального статусу. У них є виборці, які готові жити в цьому колоніальному статусі. Я цього не збираюсь заперечувати. Україна сторіччями жила у вигляді колонії Росії.

Але якщо у партій є спільний вектор – європейський розвиток, євроатлантичний розвиток, відновлення територіальної цілісності, проведення реформ, спільний вектор, що Україна – не Росія і не російська колонія, то на цій платформі потрібно об’єднуватись»

Про Порошенка

«Петро Порошенко за цей час зробив чимало для консолідації влади в своїх руках. Я теж це вважаю неправильним і дуже сподіваюсь, що перехід до парламентської республіки раз і назавжди поставить крапку на цьому дуалізмі влади. Я впевнений, що Україна має бути парламентською республікою, тому що сильний уряд на чолі з сильним прем’єром має керувати цією країною. А президент, якого буде обирати парламент, а не народ, має бути символом державної єдності. Я сподіваюсь, що рано чи пізно ми до цього прийдемо»