Диявол криється у деталях – адвокат про судову реформу

3 жовтня Верховна Рада проголосувала за закон №6232, який дав старт судовій реформі. Для цього народним депутатам довелося змінити законодавство. Частина правок викликала обурення у суспільстві. Реформу ініціював президент Петро Порошенко.

Про наслідки «парламентських новел» на українське судочинство Gazeta.ua розповів адвокат Роман Маселко.

Зараз у експертному середовищі обговорюють так звану «правку Лозового». Вона скорочує досудове розслідування тяжких злочинів. Проте досі невідомо у якій редакції вона пройшла у закон. Які наслідки може мати таке обмеження?

У цій правці прописана безапеляційна зміна. За нею усі кримінальні провадження щодо тяжких злочинів мають бути розслідувані протягом шести місяців із моменту реєстрації справи. Якщо за цей час не буде оголошена підозра, справа підлягає під закриття. Якщо оголошена — дають ще два місяці, щоб завершити розслідування. Такі терміни нереальні для більшості кримінальних справ. Це не лише справи Майдану, але і звичайні побутові злочини.
Багато справ Майдану зараз на тій стадії, що справа порушена, розслідування ведеться, але підозра ще не оголошена. Наприклад, судді, які виносили неправомірні рішення по Майдану. Лише по 11 із понад 350 є підозра чи справа передана до суду. По інших справа ще триває. Якщо ця правка запрацює, по всіх цих справах будуть закриті провадження. Також можуть бути закриті всі корупційні справи, відкриті понад півроку тому.

І щодо Онищенка, Насірова, народних депутатів, на яких вносили подання?

Так. Ця правка приведе до розвалу — 80% справ будуть закриті, злочинці уникнуть відповідальності, а слідчі отримають можливість звільняти їх банальною бездіяльністю. Раніше вони мусили щось придумувати, щоб закрити справу. Тепер треба буде нічого не робити півроку і закрити кримінальне провадження. За це отримати якусь «вдячність».

Може бути, що справи просто не відкриватимуть через обмеження часу розслідування?

Звісно. Зараз за Кримінально-процесуальним кодексом людині достатньо подати заяву, щоб зареєструвати кримінальне провадження. Слідчі повинні її зареєструвати та почати розслідування. У зв’язку з цим є велика кількість відкритих справ. Але навіть зараз примудряються відмовляти. За нової поправки добросовісні слідчі будуть шукати способи не відкривати провадження, розуміючи, що не встигнуть його розслідувати об’єктивно. Але й будуть зловживання у безпідставних відмовах зареєструвати провадження.
Ця правка шкідлива з усіх боків. Є сумніви в її цілях. Думаю, її ветують. Але для чого пропонувати те, що однозначно неадекватне?

Які ще моменти викликають занепокоєння?

Документ дуже об’ємний. Перелічити всі моменти з недоліками складно. Є низка норм, які обмежують відкритість судових процесів. Судді можуть обмежити кількість присутніх у залі, заборонити відео зйомку, якщо суддя визначить, що журналіст заважає. При цьому суддя має право накладати штраф — до 34 тисяч гривень — за невиконання вказівки головуючого або зловживання своїми правами. Нібито ці правки були вилучені. Хоча остаточної редакції ми не бачили.
Є низка сумнівних норм, як право судді таємно зустрічатися з кожною стороною справи без участі іншої сторони. Такі зустрічі заборонено фіксувати чи говорити, що там відбувалося. Ця дивна процедура може породити корупційні ризики.
Також суд може зобов’язати позивача наперед заплатити певну суму за можливу експертизу, компенсацію витрат на правову допомогу. Якщо позивач не заплатить, можуть повернути йому позов. Зростає вартість спору. Процес стає складнішим для звичайної людини.
Зрозуміти, позитивні чи негативні ці зміни на практиці, можна буде, коли почнемо застосовувати їх. Диявол криється у деталях. Як вони працюють — покаже час.

Які є позитиви у законі?

Електронне судочинство. Прогресивна норма, за якої у певних категоріях справ можна буде подавати позов, документи, брати участь у процесах через інтернет. Для цього до кінці 2018 року має бути створена єдина інформаційно-телекомунікаційна система. Можуть не встигнути. Щодо визначення підсудності справ: якщо суд вважає, що позивач має звернутися в інший, то не просто має повернути людині позов, а направити його у необхідну інстанцію. Є нововведення, направлені на спрощення процедури. Наприклад, в адміністративних справах запроваджується механізм типових справ. Формується шаблон рішення. Якщо є прецедент, ухвалу виносять за скороченою процедурою. Є зміна, що до мережі мають бути підключені банки. Коли буде ухвала про арешт, відразу його накладуть.

Коли можна чекати, що цей закон запрацює?

Початок роботи кодексів прив’язаний до початку роботи Верховного суду і навпаки. Щоб запрацював Верховний суд, президент має підписати указ про призначення суддів. І підписати закон про кодекси. Швидше за все, це буде в один момент.