Последние дни и часы перед Судным днем для людей, по предсказаниям, будут ужасными. Человечество ждут обманы, будет много злобы и предательства, передает dialog.

Древние прорицатели не устают повторять, все это будет дополнено тяжелыми природными катастрофами – землетрясениями, пылающими вулканами, демоническими силами и подлостями Антихриста.

Иисус говорил, что это будет Величайший суд, которого мир еще никогда не видел. В Библии это время называют “временем конца”.

Толкователи Библии приводят слова из Евангелия от Матфея. Здесь говорится, что мир будет деградировать и в нем будет даже больше зла, чем во времена Ноя.

По словам Христа, с ростом на планете беззакония любовь между людьми практически исчезнет. Пере концом света многие христиане духовно падут. Они станут помогать “злым силам” преследовать тех, кто не предавал веру.

Кстати, апостол Павел указывал на то же самое, когда пророчествовал, что люди будут “ненавистниками добра”, человечество станет жестоким и безрассудным.

Деградация человека описывается и в Книге пророка Тимофея. Отмечается, что люди материальные ценности поставят выше всего и о душе забудут совсем.

“Люди будут любителями самих себя, любителями денег, хвастливыми, надменными, богохульниками, непослушными родителям, неблагодарными, нелояльными, не имеющими естественной привязанности, не открытыми никакому соглашению, клеветниками, без самоконтроля, свирепыми, без любви к добру”, – цитируют толкователи Священного писания Великую книгу.

Эксперты твердят, что Божий суд уже вовсю начал проявляться на Земле. Налицо отдаление людей от веры, погружение в материальные ценности, жизнь во грехе. Напрочь забыты Божьи заповеди, к тому же количество природных страшных катастроф не уменьшается, а, наоборот, растет в большой прогрессии.

Эксперты говорят, что миллионы людей до подлинного Божьего суда могут так и не дожить.

Большинство уйдет в мир иной из-за страшных болезней, либо по каким-то другим причинам. Люди погрязнут в большом грехе – выстоят лишь единицы.

В регіонах, облишивши виконання повсякденних обов»язків і справ, до опрацювання найрізноманітніших аспектів програми залучаються десятки співробітників обласних і районних адміністрацій, поліції, СБУ інших служб. Загалом, думаю, що на етапі підготовки програми, опрацювання маршрутів пересування, схем харчування, розміщення, перевірки будівель, персоналу і тд працюють близько 100-150 осіб.

Це все зарплати, добові, готельні, білети, видатки на пальне (і все це, як правило, поза рамками запланованих витрат).

Робота, рекомендації передової групи часто призводить до необхідності виділення додаткових коштів на ремонти.

В день поїздки фінансові витрати збільшуються багаторазово. Кортеж президентських автомобілів в Києві, і аналогічний в місці проведення візиту, політ літака. Кількість людей в організації візиту чи поїздки збільшується в рази. В регіоні візиту вже не десятки, а сотні (думаю, що сказати – понад тисячу – не буде перебільшенням) співробітників різних служб задіяні в супроводі і забезпеченні безпеки.

Але справа в тому, що президентські візити зачіпають не лише тих, хто їх організовує чи бере участь у зустрічах з главою держави. Згідно з законами та діючими нормами подорожі президента можуть бути пов’язаними з перекриттям доріг, в разі пересування президентського кортежу через залізничні переїзди – зміною розкладу руху поїздів, на час вильоту і польоту – перекриттям повітряного простору. Мова йде про десятки тисяч людей, які найчастіше навіть не знають причини затримок, змін чи інших незручностей, що відбуваються з ними.

Прямі і непрямі витрати – мільйони, а швидше за все – десятки мільйонів гривень.

Але порахувати видатки в цьому разі, мені здається, недостатньо. Усі ці видатки можна виправдати і пояснити лише в одному випадку – коли президент виконує свої функціональні обов’язки, займається своєю справою.

А ось тут і виникає найбільша проблема з Петром Порошенком – 106-та стаття Конституції, жоден з 31-го пункту, які описують повноваження і функції президента, не надають йому право їздити країною, щоб демонструвати, показувати, оспівувати, молитися, інформувати про томос для Православної церкви в Україні. Тема релігії, духовного, культурного розвитку цілком поза компетенцією президента.

Більше того, як посадова особа, яка має слідкувати за дотриманням Конституції України президент Порошенко в «томос-турі» не лише не дотримується конституційних норм про відокремлення церкви і держави, він дискримінує різні церкви і віруючих. Адже українськими в Україні є не лише православна церква. Ми в цьому плані багатий народ. Для нас історично «своїми» є і Українська греко-католицька церква, але ризикну сказати, що і Іслам, і Іудаїзм, і не лише вони. То ж чи збирається президент Порошенко в разі (не приведи Господи) переобрання на другий термін мандрувати Україною з представниками кожної релігійної деномінації?

Оскільки поїздки Україною президента Порошенка не виглядають законними, то усі видатки на їх організацію є незаконними теж. А відтак згадані тут мільйони чи десятки мільйонів гривень перетворюються на використані нецільовим способом кошти державного бюджету і вирішенням проблем одного громадянина України Петра Порошенка за рахунок решти громадян України.

І робиться це для того, щоб громадянин Петро Порошенко міг, усунувшись від виконання обов’язків президента, займатися своєю виборчою кампанією. Що також є порушенням закону.

Пригадую, як в 2004 році головний бухгалтер Секретаріату Кабінету Міністрів України відмовився здійснити проплати на візит прем’єра Януковича в Сєвєродонецьк на сумно відомий сепаратистський з’їзд, чітко мотивуючи це тим, що поїздка не вписується в визначені законом посадові обов’язки глави уряду. Відмовився і прекрасно працював собі далі, в той час, як інші ходили у цій справі на допити. А трохи згодом Янукович відшкодував вартість польоту літака за власний кошт.

Тому, і як громадянин, і як колишній керівник протоколу можу сказати, що у питанні «томос-туру» не в грошах у справа. Хоча і у них теж, особливо в бідній країні.