Проштовхувати вугілля з окупованих територій України на ринки країн ЄС, хай навіть в мізерних кількостях (у Польщу була продана невелика партія) – це політика російської сторони задля де-факто економічної легалізації "ДНР/ЛНР". Мовляв, хочете ви чи ні, але є такі суб’єкти, з якими у вас у Європі вже є взаємовигідний бізнес. Бізнес, мовляв, і нічого іншого, ніякої політики. У них є вугілля, вам воно потрібно, ви його купили, і все. Це один аспект.

Інший полягає в тому, що Росія не зацікавлена надалі витрачати кошти у все більшому обсязі на утримання псевдодержавних утворень на Донбасі. Тому Москва сприяє переведенню їх на самозабезпечення. Мовляв, ми посприяємо продажу вугілля, а ви будете отримувати кошти на те, щоб прогодувати себе.

І третє, що на сьогодні помічено. Європейський санкційний режим, м’яко кажучи, бажає кращого. Ми бачили це на прикладі з турбінами компанії Сіменс, які потрапили у Крим. Тепер бачимо інший прояв – вугілля з окупованих територій у Європі.

"Отожмут" ли квартиры в "ЛНР"

Тому це ще один раз ставить на порядок денний необхідність серйозного контролю з боку Європейської Комісії санкційного режиму. І я гадаю, що якраз нові американські санкції, які процедурно почнуть набувати сили, можуть вдарити не тільки по російських компаніях, але і по європейських також, які йдуть на оборудки із суб’єктами з окупованих територій, неважливо, чи то Криму, чи то сходу України.

Тому у даному випадку добре, що ця інформація потрапила у медійний простір, але якщо українська сторона після цього нічого не робитиме, а обмежуватиметься певними заявами і протестами, то ця практика буде укорінюватись.

Потрібно перш за все офіційно не просто заявити, готувати офіційні документи, вимагати від уряду Польщі припинити подібну практику, вимагати покарання тих, хто пішов на підписання таких контрактів з польського боку. Відповідно робити представлення до Європейської Комісії з аналогічним фактажем.

Потрібен наш національний ресурс, схожий з тим, який нещодавно оприлюднив уряд Естонії по європейському санкційному режиму. Ми теж повинні вести відкритий, публічний реєстр, у якому показувати, як свої компанії, які здійснюють торгівлю з окупованими територіями, так і іноземні компанії тримати у полі уваги. Приклад є. Агентство BlackSeaNews Андрія Клименка та Майдан закордонних справ ведуть облік морських транспортних засобів іноземних країн, що, порушуючи санкційний режим, відвідують порти Криму.

Борца за "Новороссию" отправили на подвал, или Русские своих не бросают

Ще один важливий момент. Відповідний моніторинг потрібен і всередині України, оскільки через певні опосередковані схеми, вугілля з "ДНР/ЛНР" може легально поступати на експорт і з території України, а не тільки через територію Росії. Наприклад, у цьому контексті підозрілою виглядає схема "переробки вугілля" на збанкрутілому заводі силікатної цегли у містечку Кролевець (на Сумщині), який логістично дуже зручно розташований – колія Укрзалізниці поруч. Нещодавно у заводу з’явилася нові приватні власники, в тому числі, й з окупованої території Донеччини, внесли відповідні корективи до статутної діяльності. Завод вже давно не випускає цеглу, а віднедавна збирається займатися "оптовою торгівлею твердим, рідким та газоподібним паливом та подібними продуктами, якими передбачено приймання вантажу на території підприємства, переробка (сортування за фракціями) та відправлення кінцевим споживачам на території України та за кордон". Здійснення даних видів діяльності не заборонено чинним законодавством та не потребує ліцензування і отримання дозволів. От вам і готова схема цілком легального експорту до Європи вугілля з окупованих територій, коли у Кролевці вугілля "перероблять" й відправлять на експорт. "ДНР/ЛНР" будуть у тіні, а експортні операції здійснюватиме підприємство з "материка" відповідно до КВЕД 46.71.